Шак, шек — новини від сороки: народні повір’я
Фольклор і народні повір’я (переважно слов’янські)
Стрибання (або «шак-шак-шак», «шек-шек-шек») — впізнаваний звук звичайної сороки.
Стрибання сороки здавна вважалося вісником новин і гостей.
Класичні вислови:
«Сорока без причини не стрекоче»
«Сорока стрекоче — гостей пророкує»
«Сорока даром не тріщить — або до гостей, або до новин»
Деталі залежали від контексту:
Одна сорока — одна новина/подія.
Дві — важлива зустріч або розмова.
Більше трьох — метушня, зміни.
Щебетання вранці — більш термінові новини:
над дахом/будинком — стосується господарства;
біля дороги — звістка здалеку.
Позитивні тлумачення: щебетання віщує гостей, добрі звістки, іноді народження дитини («маленького гостя»).
У мисливців зустріч із сорокою, що стрекоче, могла віщувати вдале полювання.
У низці регіонів (зокрема серед башкирів та татар) прикмета «сорока щебече — чекай на гостя» є дуже поширеною; люди звертали увагу на те, куди птах дивиться або з якої висоти кричить.
Негативні та демонічні мотиви також є сильними:
Самотня сорока часто віщує біду, плітки, нещастя.
Гучне різке щебетання над головою або вночі біля будинку — до пліток, хвороби, іноді до смерті.
Сорока асоціювалася з відьмами-перевертнями (особливо в північних та уральських традиціях): вважалося, що відьми літають у вигляді сорок, викрадають ненароджених немовлят, шкодять худобі.
Звідси походить заборона їсти м’ясо сороки та безліч оберегів.
У легенді про боярина Кучку сорока своїм щебетанням видала його переслідувачам.
У європейській традиції подібні мотиви: балакучість, погані знамення, відмова увійти до ковчега Ноя (сиділа на даху й «сміялася» над потопом).
У Китаї, навпаки, сорока — символ радості та щастя.
Загалом образ подвійний:
вісниця новин і водночас «балакучий»/демонічний птах.
Багато прикмет збереглися в прислів’ях і досі зустрічаються у сільському побуті.
